СЕНС ПОДРУЖЖЯ

Життя сучасного світу постійно робить подружжя явищем немодним. Модним сьогодні є співжиття осіб в так званому «гражданском браке». Для молоді, яка стала на шлях покликання до подружжя, постійно атакують так звані висліви:
- Поживіть та придивіться один до одного, а може Ви не підходите один одному?
- Навіщо Вам зайві проблеми, навіщо там якісь зобов'язення?
Таких «аргументів» дуже багато. Чомусь справжні цінності стають, як не банально, явищем не- модним. Мало того, подружжя зі справжніми християнськими поглядами, раптом «розуміє», що вони жили неправильно. Не згодні? Тоді давайте пофантазуємо.
Візьмемо для прикладу звичайне християнське подружжя. Назвемо чоловіка Іваном, а дружину Люсею. Люся і Іван тривалий час один за одного готові були життя віддати. Раптом сталось щось незрозуміле. Іван постійно став затримуватися на роботі. Його поведінка стала грубою. Людина, яка раніше була чуйною, перетворився на чужого, егоїстичного, вічно всім невдоволеним чоловіка. Тим часом Люся, на погляд Івана, перетворилася на злісну, сварливу бабу, яка постійно його «пиляє». Вимагає щоб Він забезпечував всім, чого душа «люблячої» дружині вимагає, незважаючи на те, що Він працює зранку до ночі. Так як наше подружжя є християнське, Люся вирішила піти за порадою до священика. Священик все уважно вислухав і в кінці запитав: «Ти його кохаєш?». «Звичайно» - не задумуючись відповіла Люся. Тоді іди до вівтаря і проси Бога про милість для Вашої родини. Священик тривалий час дививсь на Люсю, яка максимум одну хвилину постояла на колінах і вийшла з храму. Коли двері зачинились, священик важко зітхнув. Вийшовши з храму Люся була в ярості. Вона не розуміла чому отець не дав їй ніяких порад, а замість того, заставив молитися. Чому її?! Молитися повинен цей негідник – чоловік. Це Він знищує подружжя! Прийшовши додому емоції вже втихли. Чоловік вже був вдома і займався різними справами по господарству. В домі Люсі і Івана життя пішло звичним шляхом. Люся зайнялась працею на кухні, а чоловік далі працював по господарству. Через три години пролунав дзвінок від вхідних дверей. «Кого там принесло в 11 годин ночі» - буркнув Іван ідучи до дверей. Лице Івана завмерло, коли на порозі побачив священика. «Терміново збирайтеся і їдемо, мені потрібна Ваша допомога!» – наполегливо сказав отець. Отець привіз Люсю і Івана до храму. «Даю Вам 3 години, щоб Ви біля вівтаря вияснили чим Ви один одного дістали. Якщо через три години результату не буде, тоді Ви залишитесь до ранку.» - сердито промовив священик. Коли три години вже минули, отець навідався до храму. Подружжя спокійно сиділо біля вівтаря. «Бачу всі живі-здорові, як справі? Може до ранку.» - сміючись звернувсь отець до Івана та Люсі. Подружжя посміхнулось і стало ясно, що три години для них пройшли не даремно.
Проблема сучасного світу полягає, в тому, що Він нагадує нам телевізійну передачу «Світ на виворіт». Речи, які повинні бути нормальним суспільним явищем, стають речами, які не варті уваги сьогодення. Вірність, дружба, відданість - на даний момент розуміються в контексті певного егоїстичного задоволення та фінансової наживи. Хочеш мати дружбу, май фінансовий ресурс. Хочеш мати фінансовий ресурс, не зважай на інтереси інших. Якщо проблема Люсі та Івана була в тому, що вони просто не могли найти час один для одного, то в реальності проблеми подружжя далеко глибші. Людський егоїзм просто переповнив сенс існування подружжя. Скільки жінок в сльозах нарікають, що чоловіки у них спиваються. Візмить тоді обітницю проти алкоголю, в більшості випадків представниці прекрасного полу відмовляються від обітниці, мотивуючи себе різними аргументами.
Згадуємо момент, коли до Ісуса підійшов чоловік, який спитав: “Учителю! Що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?”( пор. МТ 19, 16-22). Коли Ісус запропонував даній особі продати все своє багатство і стати його учнем, юнак відійшов смутний, мав бо велике майно. Аналогічна паралель проходить через подружжя. Коли потрібно зробити самопожертву з себе, особи розцінюють це як образу своєї гідності. Або навпаки ми робимо з себе безсенсовну жертву. В подружжі не потрібно падати в крайності. Просто потрібно кохати один одного, постійно провадити подружню молитву, один раз на місяць запровадьте подружній діалог-побачення. І найголовніше – будьте одним цілим, відчувайте проблеми один одного, будьте відверті один на одного (ніяких таємниць!). Після цього ваше кохання перетвориться на добре вистояне роками вино.

Василь Маслій