ДЕНЬ ЄДНАННЯ

29 листопада у Соборі св. Олександра відбувся Третій всеукраїнський день спільноти руху «Світло-Життя», який було присвячено 100-річчю хрещення відомої сподвижниці руху сестри Ядвіги Скудро.

У неї була одна із найзаповітніших мрій: побувати нам, де вінчалися її батьки і де була охрещена вона сама – у костелі св.  Олександра в Києві. Монахиня, яка усе свідоме життя прожила у Польщі, так прагнула відвідати місце, де народилась як християнка. Дякувати Богу це сталося. Завдяки невтомній праці на користь руху «Світло-Життя», який вийшов за межі Польщі, і, звісно ж, завдяки міцному здоров’ю, яке дозволяло їй на 9 десятку життя подорожувати. 2004 року під час реколекцій «Домашньої Церкви» у Житомирі сестра Ядвіга Скудро відвідала свою першу батьківщину і найчисленнішу римсько-католицьку парафію української столиці – собор св. Олександра. Чи могла вона тоді здогадуватись, що за 10 літ, її хрещення у цьому костелі святкуватиме уся українська спільнота руху «Світло-Життя», а її голос і прощальні настанови лунатимуть з динаміків храму?

Цьогорічний день спільноти зібрав майже 4 сотні людей з різних куточків України. А це – численні сім’ї з «Домашньої церкви», молодь, «Оаза дітей Божих», «Оаза дорослих», словом, усі чотири гілки руху «Світло-Життя». Разом з учасниками руху приїхали помолитися 13 священників і 6 монахинь. Святу Літургію очолив архієпископ Петро Мальчук, а розіслання на Євангелізацію провадив духовний опікун Руху в Україні єпископ Радослав Змітрович. Були присутні також духовні лідери «Світло-Життя» – модератор країни о. Ярослав Гонсьорек та дієцезіяльні модератори руху о. Олег Сартаков та о. Петро Глувка. Були й гості із Польщі, які особисто знали сестру Ядвігу і могли поділитися живими спогадами про цю неординарну людину.

Незважаючи на велелюдність Дня спільноти, який охопив людей різних поколінь і традицій, відчувалася дивовижна атмосфера єднання і молитви. Багато учасників знали одне одного з реколекцій, які регулярно проводяться у різних дієцезіях країни. А ті, хто не мав ще такої нагоди, могли легко налагодити контакт, а також більше пізнати засади руху.

Програма Третього дня спільноти була присвячена глибшому знайомству українських католиків із постаттю сестри Ядвіги Скудро - однієї з найбільших сподвижниць руху, захисниці правдивої харизми «Світло-Життя», людини, яка продовжила справу засновника о. Франциска Бляхницького і після його смерті взяла на себе усі турботи, пов’язані з Рухом. Учасники Дня спільноти мали можливість побувати на конференції про життя сестри Ядвіги, почути живі спогади людей, які особисто знали її, і навіть переглянути фільм про монахиню, створений свого часу польським подружжям Ельжбєтою і Мірославом Вротеками задля увіковічення її пам’яті. Ця біографічна стрічка була особливо цінною тим, що містила фрагменти інтерв’ю з сестрою Ядвігою, де вона розповідала про свою співпрацю з о. Франциском Бляхницьким, про правдиве розуміння харизми руху. Завдяки їй монахиня повстала перед глядачами як жива постать, з усіма життєвими труднощами і яскравим покликанням до захисту сімейних цінностей.

Тему родини, важливість якої так підкреслювала сестра Ядвіга, продовжив у своїй проповіді архієпископ Петро Мальчук під час Святої Літургії. Він наголосив, що саме від виховання дітей залежить наше майбутнє і майбутнє усієї України. Традиційно Свята Літургія стала одним із найяскравіших пережиттів для учасників Дня спільноти. Опісля усі зібралися на Агапу, де у безпосередньому спілкуванні могли поділитися власним життям і враженнями від побаченого й почутого.

Родзинкою цього Дня спільноти була євангелізація, яку мали здійснити учасники Руху, вийшовши з храму просто на вулиці міста. Гадаю, багатьом із учасників вона далася не дуже легко, але саме після повернення з євангелізації люди особливо відчули велику потужну спільноту, у силі Святого Духа. Далі відбулось відновлення таїнств хрещення, на згадку про хрещення сестри Ядвіги Скудро у цьому храмі. Завершила День спільноти вечірня молитва.

«Обіцяю вам і надалі допомагати, коли Бог мене візьме до себе. Обіцяю, що не залишу вас у спокої» - ці слова сестри Ядвіги Скудро не раз звучали того дня. Гадаю, їх правдивість відчув кожен, хто був присутній….

Ольга Галаненко

Свідоцтво про Євангелізацію під час Третього всеукраїнського дня спільноти руху «Світло-Життя»

подружжя Пода Сергія і Тетяни з м. Харкова, Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії

НЕ БІЙТЕСЬ БУТИ ВІДКИНУТИМИ!

Особисто для мене, євангелізація - це лакмусовий папірець моєї віри, моєї духовності, мого християнства.

Євангелізація під час Дня Спільноти в Києві була не першою в моєму житті, проте була особливою і винятковою....

Нашій сім ї "випадково" дістався плакат зі словами "БОГ ЦЕ ЖИТТЯ". Цю правду ми досвідчуємо протягом всього подружнього життя (12років). Господ -Життєдавець подарував нам четверо прекрасних дітей!  Із найменшою в руках ми і вирушили євангелізувати, старші теж ішли поруч...Простягуюючи перехожим образок Ісуса-Божого Милосердя, ми вітали людей словами -"Бог Вас дуже любить!","Бог-це життя".Ми відчували велику радість, коли стурбовані, насуплені перехожі - усміхалися нам, приймали образок як дорогоцінний дар.Часто чули у відповідь:"Так, так, я знаю,в мене Бог у серці!". Деякі нам щиро раділи, фотографувались з нами...

Проте, кожен четвертий відскакував від нас, дехто лякався, був налаштований надзвичайно вороже, і як на мене, тільки наша 1.5 річна донька на руках стримувала іх ,щоб не накинулись на нас з кулаками! Але навіть тоді нас тримали на Дусі слова отця під час розіслання: НЕ БІЙТЕСЬ БУТИ ВІДКИНУТИМИ!

Найбільше з усіх запам яталась молода пара -  коли почули Бог ВАС ЛЮБИТЬ! - усміхнулись! Не мені, а один одному, настільки відверто щиро! Взяли образок, почали розглядати, коли я відходила,  почула: "Вот видишь, я же тебе говорила!". Маю надію, для них це були надзвичайно важливі слова.

Говорити про Бога не є легко, а жити його заповідями ще тяжче!

Дякуємо Господу за цей подарований нам час!

Спогади про сестру Ядвігу Скудро однієї з українських родин,

Ірини та Віктора Яндульських з Житомира

Хочемо поділитися з вами роздумами на тему перебування сестри Ядвіги Скудро в Житомирі.

В 2004 році ми з чоловіком як дієцезіальна пара організовували в Житомирі 3-денний ОРАР І ступеня, який мав проводити в травні о. Ян Мікульський, тогочасний модератор Домашньої церкви в Польщі з родинами.  За декілька тижнів до ре колекцій до нас подзвонив о. Ян і запитав, чи можна, аби з ним також приїхала с. Ядвіга Скудро.  Це нам здалося таким чудовим, що аж нереально було повірити! Ми дуже зраділи.

Сестра Ядвіга протягом декількох днів жила в нашому домі. Це був дуже радісний час, наповнений цінними для нас розмовами, навчанням, великою турботою сестри про те, щоб ми в Русі йшли доброю дорогою. Ще у с. Ядвіги була мрія, побувати в Києві в храмі св. Олександра, де вона була охрещена. Вона казала, що у 2004 році святкувала круглу дату, хоча ще не 100 років, посміхаючись, по-жіночому не називала свій вік, і поки ще ноги її носять, хотіла скористатися можливістю й відвідати Україну. Сестра була дуже рада, коли ця мрія здійснилася і вона з'їздила до Києва.

Триденні реколекції з сестрою були для нас усіх справді духовним бенкетом. Сестра знайомила нас з історією руху «Світло-Життя», «Домашньої Церкви», наблизила нам постать о. Франциска Бляхницького, розповідала про виникнення назви «Світло-Життя». Конференції с. Ядвіги були дуже цікавими і завжди короткими, бо вона подавала інформацію з перших рук, відповідала на численні запитання, проводила Намет Зустрічі.

Нам сестра запам'яталася як дуже світла особа, з неперевершеним почуттям гумору, переповненою молитвою, з нею було дуже легко. Вона жила тим, про що говорила, чудовим також було бажання служити Богу і людям. Вона залишилася для нам прикладом до наслідування.

Ми приїхали на День Спільноти до Києва, щоби подякувати Богу за таку чудову сестру з України, а також сестрі Ядвізі за її чудове служіння, працю та приклад життя.